Українські уроки революції: домашня робота.

Події так званої Помаранчевої Революції в Україні були витлумачені як акції протесту проти фальсифікації виборів. Цим подіям передувала передвиборча кампанія в якій били публічні і таємні домовленості та навіть змови. В певний момент пролунав тезис що допомога зкинути режим буде винагороджена. Мабуть багато наївник людей прийняли цю пропозицію, мемаючи гадки хто і як цю допомогу буде визначати. Одного дня революція завершилася, і лідери колушньої опозиції поділили посади в державній системі. І коли прийшов час роздавати винагороди, зясувалося що є багато нечемних людей кого ніхто фактично не знав які хочуть продовжити революцію. Може між собою вони з'ясують хто з них більший переможець. Чим їх менше тим краще, чи не правда? Так може здатись політичний імідж Юлії Тимошенко створили кучмістські аґенти що є залишками режиму, і накого нетреба звертати уваги. Дехто під час самої кампанії не соромився затребувати побільше, і як подивитися по всій тій аґітації що тоді була, вони отримували більше, що в суммі довело суспільство до напруження і поділу. Отримавши більше вони напевно вже переможці. Але, здається, настправді винагороджені були ті хто поставив кудись щось картонне осяяне світлом але підтримане кимось іншим. А ті хто мав би служити Кучмі, під час його президентства, відвертаючі конфлікти та колізії в суспільстві як винагороду отримали виправдання свого нездарства.