Ще кілька років тому Варвинщина практично була не вивчена в археологічному плані. Єдиними відомими пам'ятками району були хіба що кургани, котрі щедро розкидані полями Варвинщини, городище "Замкова гора" та Журавська пізньопалеолітична стоянка. І це не дивно, адже Ва рвинщина довгий час лишалась поза межами маршрутів археологічних експедицій, вважалась неперспек-тивною в плані археологічних студій. Тому з моєї ініціативи та при методичній підтримці спеціалістів [ відділу археології Чернігівського історичного, музею та кафедри археоло-гії ЧДПУ, в 1998 році було розпочате археологічне обстеження даної, території власними силами. За цей час у Варвинському та деяких суміжних районах мною відкрито і картографовано 18 пам'яток різних епох. Інформація про них, вважаю, буде цікавою всім, кому небайдужа минувшина рідного краю, а також сприятиме охороні цих пам'яток па районному рівні. Перш за все, було уточнено топографію городища у Варві. У ході робіт встановлено, що окрім оборонних ліній козацького часу, що охоплювали більшу частину мису, утвореного впаданням в Удай річки Варвиці й струмка, з напільного боку городища знаходиться іще одна лінія укріплень - дуже замитий рів і вал поблизу приміщення відділу освіти, котрі візуально ледь-ледь простежуються. Потужний шар пізнього середньовіччя і нового часу значно ускладнюють збір підйомного матеріалу.

І все ж у ході обстеження тут були знайдені поодинокі фрагменти кераміки ранньозалізного віку і епохи Київської РУСІ.

З нововідкритих пам'яток поблизу Варви слід відзначити такі: - багатошарове поселення "Галетина-1", що знаходиться на правому березі річки Варвиці за 500 метрів від північно-східної околиці Варви. Воно займає мис, утворений поворотом річки і болітцем. Майданчик поселення має незначний нахил у бік річки і весь зайнятий городами. На поселенні, розміри якого становлять 250х80 метрів, зібрано значну колекцію кераміки епохи бронзи (культура багатовікової кераміки), рубежу нашої ери (в тому числі й пізньоскіфської), черняхівської 3-5 століт-тя та пеньківської (6-7 ст) ранньослов'янських культур;

- поселення "Галетина-2" знаходиться за 700 метрів від півнЇчно-східної околиці Варви і за 150 - на схід від попереднього поселення. Воно знаходиться на продовгуватому мисі правого берега річки Варвиці і обмежується з трьох сторін долиною річки та двома заболоченими низовинами. Майданчик мису має горбисту форму і нахил з північного сходу на південний захід. Нині він засаджений шовкови-цею, задернований і використовується як пасовище. Поселення займає основу цього мису і має розміри 50 на 90 метрів. Тут зібрані поодинокі фрагменти кераміки епохи бронзи і ранньозалізного віку.

За 400 м на південний схід від поселення "Галетина-2" у Варві і за 150 м на схід від "Руди" знаходиться поселення "Рудка-2". Воно займає південну та західну частину мису, утвореного впаданням у заплаву річки яру, що починається біля с. Калиновиця. Майданчик, зайнятий поселенням, рівний і підноситься над рівнем заплави приблизно на 20 м. З півночі й сходу природні межі поселення відсутні. Вся поверхня пам'ятки нині є полем. На території поселення зібрано кераміку ранньозалізного віку, в тому числі й типово скіфську. Розмір поселення становить 180х60 м.

Десь за 200 м на південний схід від цього поселен-ня і за 150 м від південно-східної околиці Варви ("Руди") знаходиться поселення "Рудка-І". Воно займає край правобережної тераси р.Варвиці що здіймається над заплавою на 30 м. Майданчик поселення має горбисту поверхню. У північно-західній частині добре помітний мисовидний виступ штучного походження, який вирізняється глинистою поверхнею на загальному тлі чорнозему.

За 20-50 м на схід та південний схід від поселення знаходяться кілька дуже розораних курганів. Уся поверхня поселення постійно розорюється і зайнята нині городами. Тут, на поверхні майданчика площею 200 х 60 х 80 м зустрічається кераміка епохи бронзи - раннього заліза, кісткові залишки диких звірів, що використовувались людьми у харчуванні.

Ще одне давнє поселення відкрите за 100м на північ від х. Федоренкового, поблизу колишньої бойні. Воно займає край першої над-заплавної тераси лівого берегу р.Удаю. Майданчик поселення рівний, частково розорюється, перебуває нині під городами. Він має ро-зміри 150х70 м. Тут, на зо-раній поверхні зустрічається кераміка, характерна для археологічних культур рубежу нашої ери (зокрема, зарубинецької)

Сліди іншого поселення знаходяться за 200 м від попереднього на північний захід, в заболоченій низині р. Удай. Тут, на ділянці, розчищеній від лісу і зайнятій городами, зустрічається кераміка, яка своєю формою і технологією виго-товлення нагадує кераміку підгірцівсько-милоградського типу. Цьому не суперечить і топографія поселення, площу якого встановити не можливо через незначні розміри розораної ділянки, на якій до того ж, відсутній культурний шар...