С.С.Вакуленко, А.Г.Комар, Н.В.Слесаренко, Т.С.Сміріна
ВИКОРИСТАННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ ВИМІРІВ ТОЧОК АКУПУНКТУРИ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ЛІКУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КВЧ-ТЕРАПІЇ

ВСТУП
Використання у медицині нових засобів вимірювання та комп'ютерної обробки даних вимірів різко розширили можливості діагностики. Реальною є можливість контролю десятків параметрів життєдіяльності у динаміці. Але організм людини є нелінійною системою, тому неможливо отримати повністю достовірну картину його функціонування шляхом додавання окремих параметрів. Завдяки цьому зберігається зацікавленість у методиках східної медицини, яка використовує переважно цілісні інтегральні характеристики організму.
Гносеологічні розходження у загальнонаукових підходах Східної та Західної цивілізацій є перешкодою на шляху взаємного визнання та об'єднання медичних підходів. Сучасні науки вимагають виконання ряду умов при дослідженні будь-якого об'єкту (в тому числі при проведенні діагностики пацієнта). Це - точність, можливість перевірки (відтворюваність), об'єктивність та дієвість. Східна медицина у своїй класичній формі повністю відповідає тільки останній з умов - використання цілісних підходів до організму дозволяє отримувати позитивні результати при лікуванні. Західна медицина із кількісними оцінками окремих параметрів повністю відповідає першим трьом умовам, але її дієвість знижується відсутністю цілісної картини. Таким чином, найбільш перспективним шляхом розвитку медицини є поєднання підходів Східної та Західної медицини.
Одним із засобів такого поєднання є діагностика за методикою Накатані. Недоліком цієї діагностики є інерційність її результатів, що не дозволяє використовувати її для корекції рецептури під час курсу лікування. Актуальним завданням є вдосконалення діагностичної методики Накатані з метою контролю динаміки змін стану здоров'я пацієнта під час курсу лікування, в тому числі із застосуванням КВЧ-терапії.

ПОСТАНОВКА ЕКСПЕРИМЕНТУ
Виміри температури тіла є однією із найбільш розповсюджених діагностичних процедур. "Нормальна" температура залежить від методики та місця вимірів. Існує велика кількість методів діагностики стану органів із використанням визначення різниці температури у різних частинах тіла. Виміри можуть проводитись як по всьому тілу пацієнта (термографія), так і в окремих точках.
Дослідження характеристик шкіри в т.з. "біологічно-активних точках" (точках акупунктури) довели, що температура шкіри має яскраво виражені екстремуми у межах точок акупунктури [1]. Було здійснено декілька спроб використати температурні виміри цих точок з діагностичною метою, але питання вибору масиву точок для виміру, а також критеріїв норми не знайшли однозначного рішення. Найбільш вдалою системою температурної діагностики по точках акупунктури стала розробка А.І.Нечушкіна та А.М.Гайдамакіної (1976) [2], у якій поєднувались виміри електричного опору точок-"посібників" та їх температурні виміри. Оскільки температура шкіри відображає стан парасимпатичної, а електричний опір шкіри - симпатичної частини центральної нервової системи, поєднання таких вимірів дозволяють отримати додаткову інформацію про стан внутрішніх органів. Але ця система також не знайшла широкого розповсюдження.
Проведено дослідження зв'язку температури точок акупунктури із станом органів та систем пацієнта. Основними завданнями роботи були:
· визначення можливості використання вимірів температури точок акупунктури для доповнення існуючих методик рефлексотерапевтичної діагностики;
· встановлення груп точок, температура яких пов'язана із станом внутрішніх органів;
· розробка методики обробки та порівняння температури точок;
· дослідження можливості використання температурних вимірів точок акупунктури для контролю за перебігом лікування із використанням КВЧ-терапії.
У якості датчика температури була використана диференціальна термопара мідь-константан, один зі спаїв якої знаходився при температурі 0 °С. ТермоЕРС вимірювалась універсальним вольтметром Щ 68003, точність якого у діапазоні 10 мВ, що використовується при вимірах, складає ± 0,1 %. Час виміру кожної точки - до встановлення постійних значень по приладу. Всі виміри повторювались по десять разів, результати їх усереднювались. Похибка встановлення температури склала ± 2 %, що відповідає стандартній похибці при електропунктурних дослідженнях.
Проведено дослідження двох груп пацієнтів. Для першої групи пацієнтів, що складалась із 22 осіб, послідовно проводились виміри температури точок та електропунктурна діагностика за методикою Накатані із додатковими вимірами точок "першоелементів" всіх меридіанів [3]. Виміри електропровідності проводились комп'ютерною діагностичною системою ТКМ 1302 [4]. Для другої групи пацієнтів (7 осіб) проводились виміри температури точок під час курсу лікування за допомогою КВЧ-терапії апаратом ТКМ 2102.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТІВ
В результаті проведених експериментів, вдалось відібрати дві групи точок, температура яких пов'язана із станом здоров'я пацієнта. Оцінка результатів температурних вимірювань проводились по відношенню до результатів електропунктурного обстеження, загального терапевтичного огляду, зібраного анамнезу та, для частини пацієнтів, - даних традиційного обстеження (результатів УЗД, лабораторних аналізів, ФГДС).
Першу групу склали аурікулярні точки. За прийнятою нумерацією їх відповідність меридіанам наступна: меридіан легенів - 101, меридіан перикарду - 21, меридіан серця - 100, меридіан тонкої кишки - 88, меридіан трьох обігрівачів - 107, меридіан товстої кишки - 81, меридіан селезінки-підшлункової залози - 96, меридіан печінки - 97, меридіан нирок - 95, меридіан сечового міхура - 92, меридіан жовчного міхура - 110, меридіан шлунку - 87. Відповідно до правил рефлексотерапії, у чоловіків вимірюється ліве вухо, у жінок - праве.
Друга група - стандартні репрезентативні точки Накатані (у варіанті Хіодо). Всі ці точки розташовані в дистальних відділах кінцівок, попарно на лівій та правій стороні тіла. Це наступні точки: меридіан легенів - Р 9, меридіан перикарду - МС 7, меридіан серця - С 7, меридіан тонкої кишки - IG 4, меридіан трьох обігрівачів - TR 5, меридіан товстої кишки - GI 5, меридіан селезінки-підшлункової залози - RP 3, меридіан печінки - F 3, меридіан нирок - R 6, меридіан сечового міхура - V 65, меридіан жовчного міхура - VB 40, меридіан шлунку - Е 43.
Встановлено, що температура аурікулярних точок може порівнюватись із середнім арифметичним виміру всіх дванадцяти точок. Відхилення в межах ± 2 % від цього значення можна вважати фізіологічними. При наявності відхилень за такі межи, практично у 100 % випадків спостерігається наявність значних відхилень електропровідності точок Накатані або точок першоелементів відповідного меридіану. Ураження цих систем підтверджується клінічною картиною та даними об'єктивних обстежень. Разом з тим, у значний кількості випадків (біля 35 %), напрямок відхилення температури не співпадає із визначеною при діагностиці Накатані функцією меридіана: при гіперфункції меридіана температура точки знижена, або при гіпофункції - підвищена. Пояснення цим результатам треба шукати, вірогідно, у різній іннервації цих точок акупунктури. Відповідно до положень рефлексотерапії, аурікулярні точки відповідають парасимпатичній нервовій системі, тоді як корпоральні - симпатичній. Також, як вже згадувалось вище, температура точок відповідає стану парасимпатичної системи. В такому разі, отримані данні можна трактувати не як протиріччя, а як доповнення результатів електропунктурного обстеження.
Обсяг отриманих даних недостатній для ґрунтовного аналізу. Бажано проведення подальшого дослідження на однотипній групі пацієнтів із встановленими нозологічними діагнозами.
Для другої групи точок розроблені методики розрахунку температурної норми та відхилень у бік гіперфункції та гіпофункції. Ряд фізіологічних особливостей організму не дозволяє проводити пряме порівняння температур корпоральних точок акупунктури. Це наступні факти, що встановлені в результаті експерименту:
· температура лівої сторони тіла, як правило, вище ніж правої;
· температура рук вища ніж температура ніг.
Пропонується для оцінки стану здоров'я пацієнта використовувати температурний коефіцієнт Kt, який оцінює ступінь відхилення температури точки від середнього значення.
Kt = [(Т ± ? dTi) - Тсер і] /Тсер і
де: Т - температура точки;
dTi - різниця температури рук та ніг відповідно, значення > 0, якщо температура лівої сторони вище, виміри проводяться на долоні та верхній поверхні ступні поза точками акупунктури;
{±} - для правої сторони тіла використовується знак "+", для лівої - знак "-";
Тсер і - середня температура точок акупунктури на руках та ногах відповідно.
Якщо |Kt | < 0,02, то такі відхилення лежать в межах функціональної норми. У разі виходу Kt за ці межи можна очікувати наявності ураження відповідної системи або органу.
Розрахований таким чином температурний коефіцієнт точки акупунктури в цілому відповідає відхиленням електропровідності, що вимірюється за методикою Накатані, та вимірам точок "першоелементів". Для цієї групи точок випадки невідповідності напрямку відхилення температурного коефіцієнту та електропровідності також мали місце, але у незначній кількості випадків (10 %).
Відомо, що при рефлексотерапевтичному лікуванні (в тому числі за допомогою КВЧ-терапії) нормалізація показників електропровідності, визначених за допомогою процедури Накатані, досягається приблизно за три тижні після закінчення курсу. Виміри безпосередньо в межах курсу лікування, як правило, фіксують певне погіршення ситуації. В проведеному дослідженні встановлено, що приблизно до третього сеансу лікування фіксується стійка нормалізація показників температурного коефіцієнту точок, пов'язаних з ураженою системою. Таким чином, температурні виміри можуть бути використані для контролю процесу лікування за допомогою КВЧ-терапії, а також, за необхідності - для коригування рецептури такого лікування.

ВИСНОВКИ
В результаті дослідження вдалось встановити безпосередній зв'язок температури точок акупунктури із станом відповідних внутрішніх органів. Такі виміри можуть бути використані для уточнення даних рефлексотерапевтичної діагностики за методом Накатані. Визначені дві незалежні групи точок, які доцільно використовувати для температурних вимірів. Запропоновано механізм обробки результатів вимірів корпоральних точок. Доведена можливість використання вимірів температури репрезентативних точок акупунктури під час курсу лікування за допомогою КВЧ-терапії для оцінки його ефективності та корекції рецептури.
Проведена робота дозволила сформулювати ряд питань, в першу чергу - фізіологічної інтерпретації співвідношення температури точок, яки повинні бути предметом подальших досліджень.

ЛІТЕРАТУРА
1. Табеева Д.М. Руководство по иглорефлексотерапии. М.: "Медицина", -1980
2. Самосюк И.З., Лысенюк В.Д Акупунктура. Энциклопедия. К.-М.: "Укр. энциклопедия. Аст. Пресс", -1994.
3. Вакуленко С.С, Комар А.Г., Сабадаш І.В., Шаповал В.М. Реалізація органно-меридианної діагностики. Збірник наукових праць IV міжнародної науково-практичної конференції з народної та нетрадиційної медицини. К., "Інтермед" -2002.
4. Безпрозваний В.М., Вакуленко С.С., Комар А.Г., Сабадаш I.В., Шаповал В.М. Інтегральна електропунктурна діагностика та її практична реалізація за допомогою універсальної комп'ютерної медичної системи "ТКМ 1302". "Электроника и связь". № 5. -1998.